Депресія вагітних

Очікування появи на світ нового життя не завжди у майбутньої мами пов'язане з почуттям польоту. Про післяпологову депресію чули, здається, усі. Однак навіть під час вагітності жінку можуть супроводжувати депресивні розлади, якими не можна нехтувати, так як вони здатні набувати серйознихта тривалих форм.

Не всім вагітним легко зізнатися навіть самій собі, що щось йде не так. Це визнання надзвичайно важливе для того, щоб допомогти жінці жити далі і виношувати дитину, а також уникнути ризику того, що депресія продовжиться після пологів.

Фактично, лише за 40 тижнів вагітності змінюється багато не тільки в організмі жінки, змінюються й відносини пари,соціальні зв'язки, трудова діяльність. Майбутню маму наповнюють змішані почуття: радість і щастя, страх, занепокоєння і невпевненість.

Найчастіше в перші тижні виникають психологічні труднощі прийняття свого нового стану, особливо, якщо це незапланована вагітність абовагітність небажана. Однак моменти невпевненості і занепокоєння, як правило, є тимчасовими і сильно відрізняються від реальної депресії. І вчені стверджують, що існує свого роду індивідуальна схильність до депресивних станів.

За статистичними оцінками депресія вражає від 10 до 20% вагітних жінок. І хоч це йде врозріз із загальноприйнятою думкою, але далеко не кожна вагітна особа зобов'язана відчувати себе позитивною і щасливою за визначенням.

Які ж конкретні симптоми цього стану? Вагітну жінку наполегливо відвідують песимістичні негативні думки, що викликають заклопотаність, як нинішнім станом здоров'я, так і плануванням майбутнього життя з дитиною. Наприклад, жінку може переслідувати ідея фікс, що у малюка буде яка-небудь вада розвитку. Відзначаються також:

- порушення сну (безсоння або навпаки - сонливість);

- розлади апетиту (відсутність апетиту або надмірний апетит);

- почуття апатії і втоми від повсякденної діяльності.

Не завжди легко зрозуміти, що жінка відчуває депресивний стан, тому що деякі симптоми можуть бути розмиті і сплутані з фізіологічними проявами вагітності. Наприклад, відсутність апетиту можна пояснити типовим токсикозом.

Якщо негативні настрої зберігаються протягом декількох тижнів, перше, що треба зробити, це поговорити з кимось, хто є близьким для вагітної, (зазвичай, зі своїм партнером). Далі слід звернутися до довіреного лікаря. Це може бути сімейний лікар, або акушер-гінеколог.

Коли мова йде про справжню депресію, вдаватися до паліативної терапії немає сенсу. Адже ми маємо справу з хворобою, яку необхідно лікувати, а не усувати симптоми, навіть під час вагітності. Іноді для жінки буває досить психологічної бесіди.

Основних стратегій в терапії депресії вагітних дві - психотерапія, зазвичай когнітивно-поведінкова та фармакологічна терапія. Залежно від тяжкості ситуації їх можна застосовувати індивідуально або спільно.

Слід зазначити особливо той факт, що дослідження, проведені протягом останніх десяти років західними вченими, ясно вказують на те, що деякі категорії ліків, які застосовуються при депресії вагітних, особливого ризику для новонародженого не являють. Наприклад, в першому триместрі вагітності з успіхом використовуються такі антидепресанти як флуоксетин, сертралін, циталопрам. Застосування цих препаратів у другому і третьому триместрі іноді може бути пов'язане з труднощами смоктання, тремором і порушенням сну новонароджених. У більшості випадків, однак, ці прояви не є особливо серйозними і схильні спонтанно регресувати через кілька днів.

Боятися медикаментозної терапії під час вагітності не слід. Депресивна жінка, яка не лікується або лікуєься неадекватно, часто, сама того не бажаючи, серйозно збільшує ризик спонтанного аборту або передчасних пологів.

Пам'ятайте також, що діти, народжені від матерів, які страждали від депресії під час вагітності, частіше за однолітків стикаються з власної депресією або поведінковими розладами в дитинстві та підлітковому віці. Якщо у Вас виникли подібні проблеми, не соромтеся вчасно звернутися до фахівців Центру репродукції «Благодар» за допомогою.