Стеноз уретри

              Стеноз уретри полягає в звуженні сечівника в будь-якій точці його шляху. Наслідком цього є більш-менш серйозні проблеми з сечовипусканням.
              Точна частота прояву стенозу уретри невідома. Однак помічено, що цей розлад набагато частіше зустрічається серед чоловіків старше п'ятдесяти років. Жінки і діти складають лише невеликий відсоток випадків.
              Причини стенозу уретри різні і пов'язані з:
              - травмами;
              - інфекціями;
              - вродженими дефектами;
              - пухлинами.
              Дуже часто випадкові удари в область паху можуть пошкодити уретру. Уретральні пошкодження заживають, але навколо утворюється маса рубцевої тканини. А далі стається так, що ця тканина розростається і закриває канал.
              Класичні травматичні ситуації, потенційно відповідальні за описані наслідки, пов'язані з падінням (мотоцикл, кінний спорт), деякими хірургічними операціями на сечовому тракті (сечовий міхур, передміхурова залоза) і геніталіях (гіпоспадія).
              Рубцева тканина може утворюватися і в результаті патогенної інфекції. Особливо це стосується двох інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом, таких як гонорея і хламідіоз.
              Симптоми стенозу уретри залежать від ступеня звуження каналу. Класичний симптом стриктури уретри - утруднене сечовипускання. Пацієнти також скаржаться на:
              - зменшений потік сечі;
              - хворобливе сечовипускання;
              - капання сечі незабаром після сечовипускання;
              - відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
              - кров у сечі і в спермі.
              Ускладнення
              Основне ускладнення, що характеризує стеноз уретри, стосується недостатнього спорожнення сечового міхура. Повторення цієї обставини може провокувати серйозні інфекції сечового міхура, передміхурової залози і нирок.
              Коли умови стенозу погіршуються, пацієнт може страждати від повної нездатності до сечовипускання.
              Діагностика стенозу уретри включає в себе виконання комплексних досліджень. Частина з них служить для оцінки тяжкості розладу, інша допомагає лікареві зрозуміти причину проблеми. Все це необхідно для визначення найбільш ефективної і доречної терапевтичної стратегії.
              Починається діагностика з фізичного огляду, тесту на культуру сечі, мазка з уретри та інструментальних досліджень, таких як ультразвук, ретроградна уретрографія, цистоуретрографія, цистоскопія. Важливу інформацію дає неінвазивний тест - урофлоуметрія, з його допомогою вимірюється швидкість потоку сечовипускання. У пацієнтів з уретральною стриктурою величина швидкості сечового потоку нижче норми.
                Лікування стенозу уретри засноване на застосуванні антибіотиків і хірургічному втручанні. Якщо антибіотикотерапія служить для боротьби з бактеріальними інфекціями сечовивідних шляхів, то операція є часто єдиним контрзаходом, здатним відновити пошкодження уретрального каналу.
                 Існує кілька методик хірургічного втручання: уретральна дилатація катетером, уретротомія, хірургічна корекція і стентування уретри. Вибір методики залежить від віку, статі, загального стану здоров'я пацієнта, тяжкості стенозу.
                Прогноз захворювання зазвичай сприятливий. Однак у важких випадках і у літніх пацієнтів можуть виникати рецидиви, що вимагають повторного втручання.
              Якщо у Вас виникли питання або сумніви щодо свого стану, Ви можете звернутися до фахівців Центру репродукції "Благодар" і пройти у нас діагностичні тести та консультації.