Атрофічний вагініт: у чому причини і що робити?

Постменопаузальний період у житті жінки пов’язаний не лише з психологічною дезадаптацією, а й з розвитком урогенітальних розладів, зокрема — атрофічного вагініту. На відміну від інших симптомів менопаузи, у багатьох пацієнток він набуває прогресуючого характеру, що погіршує якість життя, і потребує обов’язкового розуміння жінкою природи свого стану.
Атрофічний вагініт — це стан, за якого тканини, що вистилають піхву, стоншуються, втрачають фізіологічне зволоження і, відповідно, запалюються.
У чому причини атрофічного вагініту?
З настанням менопаузи нормальне вироблення естрогену значно знижується. Окрім порушення регулярного менструального циклу, тканини сечостатевої системи також зазнають значних змін, оскільки вони сильно залежать від цього гормону.
Еластичність і зволожувальна дія, які протягом десятиліть забезпечували нормальний статевий акт і пологи, втрачаються, поступаючись місцем тоншій і ніжнішій слизовій оболонці, схильній до запалення навіть після незначної травми.
Рідше зниження вироблення естрогенів спостерігається при:
• грудному вигодовуванні;
• дисфункції гіпоталамуса;
• прийомі ліків (зокрема, протизаплідних таблеток);
• променевій терапії та хіміотерапії.
За статистичними оцінками, атрофічний вагініт розвивається у 10–50% жінок у постменопаузі, що може бути недооцінено через небажання жінок звертатися по медичну допомогу з цього приводу.
Які ознаки атрофічного вагініту?
Симптоми зазвичай включають: сухість вульви та піхви, свербіж, біль під час статевого акту, рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (цистит) і супутні їм симптоми (печіння, імперативні позиви до сечовипускання, нетримання сечі тощо). Ці ознаки можуть з’являтися раптово або розвиватися поступово.
Вагінальна мікробіота зазнає глибоких змін, що призводить до зниження кількості Lactobacillus spp., сприяючи надмірному росту патогенних мікроорганізмів і схильності до розвитку вагінальних інфекцій.
Як діагностувати атрофічний вагініт?
Діагноз ґрунтується на описі симптомів пацієнтки у поєднанні з інформацією, пов’язаною зі змінами менструального циклу, фізичним оглядом і, за необхідності, більш ретельним гінекологічним обстеженням. У разі сумнівів може бути проведене гормональне дослідження (ЛГ, ФСГ, пролактин, естрадіол, АМГ тощо), яке може бути корисним для підтвердження менопаузи.
Як допомогти?
Лікування атрофічного вагініту може бути ефективним за допомогою місцевого застосування препаратів на основі естрогенів (креми). Це дозволяє частково відновити характеристики вагінальної тканини, притаманні фертильному віку.
Для мінімізації ризику побічних ефектів гінеколог Центру репродукції «Благодар» підбирає найменшу ефективну дозу, тобто найменшу можливу дозу, що забезпечує достатнє покращення. Трансдермальні пластирі або пероральні препарати є варіантом вибору.
Протипоказання до терапії естрогенами включають: естрогензалежні пухлини в сімейному анамнезі; наявність факторів ризику венозної тромбоемболії; захворювання печінки; гіперплазію ендометрію; серцеві захворювання; вагітність; мігрень; підвищену чутливість до допоміжних речовин препарату.
Окрім прийому призначених препаратів і використання місцевих гормональних засобів, жінці, яка веде активне статеве життя, рекомендується використовувати лубриканти на водній основі. Вони здатні ефективно усунути дискомфорт під час статевого акту при нестачі природного зволоження. Косметичні креми для подібної мети протипоказані.