Баланопостит

 Баланопостит - це одночасне запалення голівки статевого члена і внутрішнього листка крайньої плоті. Анатомічно поверхні цих структур стикаються, однак крайня плоть і голівка члена можуть запалюватися і ізольовано.
   Причини
   Виходячи з природи хвороби, розрізняють інфекційний і неінфекційний баланопостит. У першому випадку мова йде про змішану інфекцію: стафілокок, стрептокок, дріжджі, гарднерели, мікоплазми, ВПЛ і т.п. Часто зараження відбувається при статевому контакті. Можлива і патологічна активація власної мікрофлори при сприятливих для цього умовах: зниженому імунітеті, хронічних захворюваннях, гіповітамінозі, цукровому діабеті.
   Факторами, які здатні спровокувати хворобу, є травми статевого члена і погана інтимна гігієна.
    Багато в чому поширеність захворювання залежить від рівня статевої культури, етнічних і релігійних поглядів. Статистика стверджує, що баланопостит майже не зустрічається у чоловіків, яким зроблено обрізання.
Залежно від інтенсивності запалення розрізняють такі форми хвороби як:
•    катаральна;
•    ерозивна;
•    гангренозна.
   Симптоми
   Перше, на що звертає увагу пацієнт - почервоніння і набряклість голівки. Далі слідують свербіж і печіння.
Якщо процес запущений, то шкіра голівки члену стоншується, на ній з'являються тріщини і виразки. Статевий акт стає болючим. Секреція залоз крайньої плоті посилюється. Виразки починають наповнюватися гноєм, погано гояться. Через звуження отвору крайньої плоті сечовипускання болюче і утруднене.
   Ускладнення
   Тривалий перебіг хвороби веде до рецепторної атрофії і чутливість голівки статевого члена знижується. У зв'язку з цим статевий акт не доставляє колишнього задоволення, оргазм не такий яскравий, це позначається на потенції. Якість інтимного життя погіршується.
  У запальний процес, може бути втягнутий і сечовипускальний канал, в результаті розвивається уретрит.
Інші ускладнення баланопоститу: рубцевий фімоз, склерозування і стриктура уретри, простатит.
  Діагностика
  Уролог візуально оцінює стан статевого члена і ознайомлюється з анамнезом пацієнта. Для визначення інфекційного збудника слід здати мазок з поверхні органу і виразок, зробити посів і антибіотикограму.
Диференціальна діагностика необхідна по відношенню до сифілісу, шанкроїду, піодермії, токсикодермії, хвороби Бехчета.
    Лікування і профілактика
     У лікуванні баланопоститу використовуються як консервативні (антибіотикотерапія), так і оперативні методи. Дані клінічних досліджень, вік хворого і тяжкість патологічного процесу визначають вибір методу.
    Важливу роль відіграє систематична інтимна гігієна. Статевий член і голівка обмиваються 2-3 рази на день для видалення виділень. Нижня білизна змінюється щодня. Позитивно впливають місцеві ванночки з трав'яними відварами (ромашка, череда), антисептичними розчинами, фурациліном.
    У більшості випадків баланопостит лікують амбулаторно. До госпіталізації вдаються при важких формах з ускладненнями, які вимагають хірургічного втручання. Якщо баланопостит пов'язаний з фімозом, операцію (обрізання) проводять тоді, коли гостра фаза запалення стихне.
Пройти діагностику і лікування баланопоститу можна вже зараз в МЦ «Благодар». Наші фахівці допоможуть Вам в ефективному вирішенні цієї делікатної чоловічої проблеми.
   Профілактика захворювання полягає у дотриманні простих правил статевої гігієни, відмові від безладних статевих зв'язків. Також необхідно своєчасно проводити лікування ЗПСШ, інфекцій сечовивідних шляхів, раз на рік звертатися до уролога для профілактичного огляду.