Вагітність та міома

    Враховуючи високу частоту захворюваності на міому у жінок дітородного віку, дана патологія нерідко виникає під час вагітності. Оскільки міома здатна протікати безсимптомно, більшість всіх утворень діагностується саме у вагітних пацієнток.
     Очевидно, що виявлення міоми у такий відповідальний період викликає серйозні побоювання. Однак слід зазначити, що більшість вагітних жінок із цим утворенням зазвичай старше 40 років. На сьогодні за статистичними оцінками частота міоми під час вагітності становить від 3 до 5%.
     Міома та зачаття
     Майбутня мати повинна розуміти, що міома практично не перешкоджає благополучному зачаттю, тому що ймовірність пошкодження пухлиною маткових труб дуже мала. Загалом, незважаючи на наявність міоми, сперматозоїди не зустрічають значних перешкод при проходженні до фалопієвих труб від шийки матки. Проте, конкретна підкатегорія міоми – підслизова міома може перешкоджати імплантації та розвитку ембріона, інколи ж навіть провокує мимовільний аборт. Інтрамуральні міоми можуть викликати передчасні пологи.
     Ріст міоми, вплив на плід
     З медичної статистики випливає, що приблизно у 30% жінок з міомою під час вагітності пухлина збільшується у розмірах. Ризик розвитку ускладнень прямо пропорційний зростанню міоми, на який впливають гормональні зміни. Надмірне збільшення обсягу міоми може спричинити болючі відчуття та кровотечу.
     Основним питанням, яке впливає на успішність вагітності, залишається локалізація утворення. Також якщо жінка має спадкову схильність до міоми, страждала на цю патологію в минулому, мала досвід абортів, то справжня міома здатна спровокувати серйозні проблеми, які не можна недооцінювати.              
     До ряду факторів ризику щодо міоми слід віднести:
•    надмірну масу тіла;
•    раннє менархе;
•    дефіцит вітаміну Д;
•    зловживання алкоголем;
•    використання гормональних контрацептивів.
     Діагностика
     Враховуючи те, що розмір міоми змінюється, діагностика необхідна, щоб тримати будь-які ускладнення під контролем. УЗД та гінекологічний огляд є двома основними діагностичними методами для розпізнавання міоми під час вагітності. За допомогою УЗД аналізуються обсяги міоми, стадія розвитку, її розташування.
 Чи можна самій діагностувати міому? Ні. Основний момент, коли пацієнтка може запідозрити у себе пухлину, – це сильні менструальні кровотечі, аж до анемії. Якщо пухлина швидко зростає або велика, то можуть виникнути скарги на запор і часте сечовипускання.               
     Що робити?
     Вибір терапії міоми під час вагітності ретельно оцінюється фахівцями МЦ «Благодар» з урахуванням віку матері та локалізації пухлини. Хірургічне втручання можливе лише у разі тяжких гострих ускладнень. Коли пацієнтка піддається подібній операції, ризик негативних наслідків для благополучного результату вагітності справді дуже високий. Тому, як правило, рекомендується консервативна медикаментозна терапія. Після народження дитини гінеколог вирішує питання подальшого лікування для остаточного усунення міоми.
     Специфіка ведення вагітності
     Якщо міома невеликих розмірів, можливі природні пологи. При великих утвореннях не виключається варіант кесаревого розтину. Під час кесаревого розтину міому видаляють лише у крайньому випадку.
 Вагітна жінка з міомою перебуває в групі ризику через можливу післяпологову кровотечу. Після народження дитини матка має скоротитися, судини спазмуватись. А ділянка з міомою погано скорочується, оскільки сама пухлина складається із щільної фіброзної тканини.
     Після пологів міома може зменшитись у розмірах. За пухлиною слід спостерігати, робити УЗД перед випискою, а потім контроль – через 7-8 тижнів.