Цистит

        Як не парадоксально це звучить, але з циститом протягом життя стикається близько 70% жінок. Після свого «дебюту» хвороба зазвичай повертається протягом року. Хороша новина в тому, що захворювання загрози для життя не представляє і лікуванню піддається досить успішно.
              Цистит - це запалення стінки сечового міхура. Жінки хворіють частіше за чоловіків. І справа тут не в коротких спідницях. Найбільш важливий фактор, що призводять до захворювання, обумовлений анатомічно. Близькість піхви до прямої кишки є причиною підвищеного ризику поширеності інфекцій сечостатевих шляхів у жінок. Ось чому бактерії, що надходять з кишечника, можуть без особливих проблем досягати уретри і звідти потрапляти в сечовий міхур. Колонізації сприяє і вагінальний секрет.
              Якщо попадання бактерій в сечовий міхур, пов'язане з їх проникненням через сечовипускальний канал, то яку ж роль відіграє вагінальне середовище при циститі? Здорове вагінальне середовище - це перша лінія захисту від бактерій. При нормальних умовах в піхві присутні лактобактерії, що перешкоджають розмноженню там патогенних мікроорганізмів.
              Слід зазначити, що жіноче вагінальне середовище змінюється, в залежності від гормональних фаз. Завдяки ряду гормональних процесів, метою яких є створення кислого вагінального середовища, умови, що запобігають росту бактерій, створює естроген. Тому протягом менструального циклу бувають періоди, коли пацієнтка більш вразлива до епізодів циститу.
Ще деякі наукові дослідження показали, що для окремих мікроорганізмів (наприклад, Escherichia coli) дуже важливо зберігати здатність до прилипання до слизової оболонки. А адгезивність бактерій також залежить від гормональних змін. Вона сильніша в перші дні менструального циклу і слабкіша в період овуляції. Також є відомості про те, що ця захисна здатність знижується на ранніх стадіях вагітності та після 65 років.
              Фактори ризику
              Певні поведінкові звички слід вважати важливими факторами ризику виникнення циститу і підвищення ймовірності рецидивів. Це:
•    погана особиста гігієна;
•    незахищений секс;
•    використання агресивних засобів для інтимної гігієни;
•    використання місцевих сперміцидів;
•    порушення харчування.
           Симптоми циститу
           Основні ознаки захворювання включають в себе: труднощі з сечовипусканням - сеча виділяється по краплі; біль і печіння при сечовипусканні, які зберігаються навіть після закінчення акту; болі в надлобковій області, які супроводжуються відчуттям неповного випорожнення сечового міхура; іноді присутність крові в сечі; помутніння сечі та її неприємний запах.
          Діагностика
          Більшість неускладнених сечових інфекцій викликана кишковими бактеріями. Escherichia coli - найбільш поширений мікроорганізм, відповідальний за 85% захворювань урологічного тракту. Для правильної діагностики захворювання необхідний посів сечі, щоб ідентифікувати збудника. Це особливо важливо при рецидивуючому циститі, а також для виключення інших патологічних станів сечостатевої системи неінфекційного характеру, які можуть симулювати симптоми циститу.
         Лікування і профілактика
         Основна терапія захворювання пов'язана із застосуванням антибіотиків. Якщо патологічні агенти не усунуто, а лише зменшилася їх кількість, то майже напевно станеться рецидив. Важливо підібрати антибіотик, який співвідносить свою терапевтичну ефективність з природним захистом від сечових інфекцій - бактеріальною мікрофлорою піхви.
         Щодо превентивних заходів, то фахівці МЦ «Благодар» радять щодня споживати адекватну кількість рідини, що сприяє нормальному діурезу (мінімум 1,5 літра), відрегулювати функцію кишечника, а також уникати продуктів і напоїв, які можуть подразнювати його. Перевагу слід віддавати нижній білизні із натуральних волокон.