Цистит у чоловіків: як виявити та вилікувати?

У порівнянні з циститом у жінок цистит у чоловіків зустрічається значно рідше. У медицині термін "цистит" означає запалення сечового міхура. У більшості випадків цей запальний стан має інфекційне походження, рідше він залежить від прийому деяких лікарських препаратів, впливу певних хімічних речовин або іонізуючого випромінювання, наявності стороннього тіла в сечовому міхурі або, нарешті, від нерозпізнаних причин (так званий інтерстиціальний цистит). Чоловічий цистит частіше зустрічається у сексуально активних чоловіків та у чоловіків старшого віку.
Які симптоми?
Фахівці з чоловічого здоров'я Репродуктивного центру «Благодар» рекомендують звернутися до лікаря, якщо ви відчуваєте такі симптоми як: гематурія (тобто кров у сечі); біль у боках або спині (це типовий прояв пієлонефриту, інфекції нирок); лихоманку, що супроводжується ознобом; нудоту та блювання; часте, невідкладне та/або болісне сечовипускання.
Які причини?
 Причини виникнення чоловічого циститу можуть бути різними. Зокрема це може бути наслідком бактеріальної інфекції. Основною бактерією, що викликає цистит у чоловіків, є Escherichia coli - мікроорганізм, який присутній в кишечнику людини. Прийом певних ліків провокує медикаментозний цистит. Залишаючись у сечовому міхурі до виведення, відфільтрований компонент деяких ліків може шкідливо впливати на внутрішню стінку сечового міхура, викликаючи запалення. Зокрема, лікарські засоби з такими характеристиками здебільшого є хіміотерапевтичними препаратами.
Іонізуюче випромінювання радіотерапії, концентруючись на ділянці тазу, може викликати запалення тканин сечового міхура (променевий цистит). Тривале використання катетера для сечового міхура може призвести до пошкодження його внутрішньої стінки, що викликає подразнення та запалення. Для деяких людей речовини, що входять до складу засобів для інтимної гігієни і гелів для душу, являють собою свого роду алергени.
Які фактори ризику?
 Фактори, що сприяють виникненню циститу у чоловіків, включають: недостатню або надмірну інтимну гігієну; ослаблення імунної системи; наявність стенозу уретри; наявність доброякісної гіпертрофії передміхурової залози; цукровий діабет (підвищений рівень цукру у крові, характерний цього захворювання, сприяє розмноженню бактерій).
Які дослідження потрібно провести для діагностики?
Для діагностики циститу та встановлення причин запального процесу необхідні дані аналізу симптомів, що пред'являються пацієнтом, а також результати специфічніших досліджень, включаючи аналізи сечі, УЗД нижніх відділів живота. У контексті чоловічого циститу аналіз сечі дозволяє нам встановити, чи викликано запалення бактеріальною інфекцією, а у разі запалення інфекційного походження – який точний збудник інфекції.
Як лікувати?
Лікування циститу залежить від основної причини. Якщо хвороба спричинена бактеріальною інфекцією, терапія передбачає застосування антибіотика для боротьби зі збудником запального процесу; прийом знеболювальних засобів (зазвичай НПЗП, наприклад, ібупрофену) для полегшення болю та зменшення запалення; рясне питво для сприяння виведенню інфекційних бактерій за рахунок посилення діурезу. Також необхідне ретельне дотримання правил особистої гігієни для підтримки організму пацієнта у боротьбі з інфекцією.
Інтерстиціальний цистит - це захворювання, для якого не існує специфічного лікування, а тільки симптоматична терапія. Симптоматичне лікування інтерстиціального циститу включає: знеболювальні та протизапальні препарати, препарати проти нетримання сечі, антигістамінні препарати і препарати, що стимулюють відновлення внутрішньої стінки сечового міхура.