Гонорея: в чому небезпека?

    Четвірка найвідоміших захворювань, що передаються статевим шляхом,  і які на сьогоднішній день піддаються лікуванню: гонорея, сифіліс, трихомоніаз і хламідіоз. У цій статті йдеться про гонорею. Чим небезпечна хвороба і як її уникнути ?
    Причини та шляхи передачі
    Захворювання викликає бактерія Neisseria gonorrhoeae, більш відома як гонокок. Для розмноження цього мікроорганізму необхідне тепло та вологе середовище. З цієї причини гонокок локалізується в сечостатевих шляхах, глотці та прямій кишці. Бактерія здатна до мутацій, що призводять до появи полірезистентних штамів. Гонорея передається через незахищений секс із інфікованим партнером. Інкубаційний період захворювання зазвичай становить від 3 до 5 днів.
    Чи можна заразитися гонореєю, не займаючись сексом? На даний момент офіційні джерела виключають можливість альтернативних шляхів зараження, окрім статевого. Однак у 2019 році було опубліковане дослідження австралійських вчених, у якому розглядалася передача хвороб через поцілунок між чоловіками-гомосексуалістами. Також можливе зараження від інфікованої матері до дитини під час пологів.
    Передача збудника хвороби через предмети побуту неможлива, враховуючи низьку резистентність мікроорганізму у зовнішньому середовищі.
    Як виявляється гонорея?
    Після контакту гонокок прикріплюється до епітеліальних клітин слизової оболонки і глибоко проникає через них. Загальні симптоми для чоловіків і жінок виявляються через 7 - 21 день і включають: печіння при сечовипусканні, дизурію, виділення зі статевих органів, біль у горлі. Фарингіальна гонорея вражає тих, хто мав оральний статевий контакт із інфікованою людиною. У жінок спостерігаються: крововтрата між менструаціями, тазовий біль. У чоловіків: болючість і набряк яєчок.
    Які ускладнення гонореї?
    Якщо легковажно поставитися до захворювання та не лікувати його належним чином, то можливі серйозні наслідки. У жінок це: тазові абсцеси, хронічний тазовий біль, тазовий перитоніт, сальпінгіт. Через запальний процес у маткових трубах існує ризик позаматкової вагітності, безпліддя.
У чоловіків найнебезпечнішим ускладненням є епідидиміт, який виникає через піднесення бактерії з уретри у верхні сечовивідні шляхи. Хоча епідидиміт зустрічається рідше, ніж запальні захворювання органів малого тазу у жінок, він може призвести до безпліддя.
    Іноді гонокок поширюється в кровотік (дисемінована гонококова інфекція). Це явище викликає лихоманку, що перемежується, поліартрит, дерматит, ендокарит і менінгіт. Гонококовий септичний артрит – більш локалізована форма гонококової інфекції. Зазвичай відбувається пошкодження одного суглобу, наприклад, колінного або кульшового.
Чи може гонорея протікати безсимптомно? Так, може, до того ж тривалий час, місяцями або навіть роками. Тому важливо пройти тест, незалежно від проявів, після ризикованого статевого акту.
      Як діагностується гонорея? Неспецифічна та прихована симптоматика при гонореї завжди потребує проведення лабораторних діагностичних досліджень. Для діагностики цього захворювання в МЦ «Благодар» проводять мазки із шийки матки, уретри, прямої кишки або зіву. У чоловіків проводять пошук мікроорганізмів в уретральному ексудаті.
Що робити? Терапія хвороби передбачає використання антибіотиків. Схему прийому препаратів лікар призначає індивідуально. Зазвичай вона включає застосування цефалоспоринів у поєднанні з азитроміцином. При алергії на цефалоспорини можна застосовувати спектиноміцин або гентаміцин.         Лікування ускладнень гонореї більш тривале і складне, ніж лікування самого захворювання, тому рання діагностика особливо важлива.
     Чи може гонорея вилікуватись спонтанно? Спонтанна регресія симптомів захворювання не свідчить про одужання. Посилення феномену антибіотикорезистентності ускладнює лікування. Гонорея не дає постійного імунітету, після одужання можна успішно заразитися знову.
Як уберегтися? Наразі від інфекції захищає лише належне використання презервативів. Як уже згадувалося вище, бактерія Neisseria gonhorroeae дуже легко мутує. Це ускладнює синтез вакцини, яку ВООЗ вважає "єдиним надійним засобом боротьби з гонореєю". Незважаючи на складність розробки вакцини, наукова спільнота, схоже, відносно близька до мети.