Міома

              Почувши діагноз «міома», багато жінок панікують, вважаючи, що єдиним виходом є операція з видалення матки, або ж не уникнути розвитку онкології. А є й такі пацієнтки, які відмовляються від хірургічного втручання, не дивлячись на наполегливі рекомендації лікарів. Що ж таке міома? І чи так вона страшна, як її малюють?
              Міома матки - доброякісна пухлина, яка розвивається з м'язової тканини. Згідно зі статистикою, від міоми страждає кожна четверта жінка у віці 30 - 40 років. Початок пухлини характеризується утворенням маленького вузлика в матковій стінці, який тривалий час зберігає стабільний розмір, а далі швидко або повільно збільшується.
              Причини
              Появу міоми пов'язують з впливом естрогену і прогестерону - статевих гормонів. Має вплив також і ряд біологічно-активних речовин, що стимулюють розростання тканини. Підвищення концентрації таких речовин (цитокінінів і факторів росту) спостерігається при зниженому імунітеті та хронічних запальних процесах в організмі. Фактори ризику: надмірна маса тіла, аборти, генетична схильність.              
          Класифікація
Розрізняють інтрамуральні, субсерозні і субмукозні вузли.
Інтрамуральна міома розміщується в товщі матки і діагностується найчастіше. Така пухлина не дає про себе знати до тих пір, поки не стане критичного розміру.
              Субмукозна міома локалізується під слизовою оболонкою, іноді вона має «ніжку», росте всередину маткової порожнини і може випирати в піхву. Така пухлина небезпечна сильними кровотечами під час місячних, безпліддям, мимовільним абортом, передчасними пологами.
              Субсерозна міома розташовується зовні матки, під серозною оболонкою, в черевній порожнині. Такі пухлини можуть мати широку основу або «ніжку». Зазвичай досягають великих розмірів («з голову дитини»). Можуть зустрічатися і змішані типи пухлин.             
Для встановлення діагнозу використовуються дані УЗД, гінекологічного огляду і гістероскопії. Якщо даних УЗД недостатньо, призначається МРТ.
              Симптоми міоми і ускладнення
              Як уже згадуваося вище, міома до певних пір протікає безсимптомно. Часто її випадково виявляє УЗД. Однак пухлину можуть супроводжувати:
- порушення місячного циклу (тривалі і рясні кровотечі);         
- анемія;         
- болі в попереку і внизу живота;         
- порушення сечовипускання і стільця (через здавлювання великою пухлиною сусідніх органів).         
Іноді під час клімаксу міома просочується солями кальцію і зменшується в розмірах.
Ускладненням міоми буває перекрут «ніжки» або тромбоз кровоносних судин, які живлять пухлину. У таких випадках виникає некроз тканини вузла, що супроводжується лихоманкою, блювотою, гострими болями в животі.
Прискорене розростання міоми, особливо в клімактеричний період, дає підставу для підозр щодо її злоякісного переродження (саркома).
Вагітність у пацієнток з міомою протікає із загрозою переривання і може супроводжуватися порушенням функції плаценти.
Лікування
Терапевтична тактика визначається індивідуально і залежить від розмірів, кількості та місць розташування міоматозних вузлів, а також від віку пацієнтки і чи планує вона в майбутньому вагітність.
Слід розуміти, що міома не зникне безслідно, якщо просто пити таблетки. Медикаментозна терапія лише гальмує зростання вузлів і усуває симптоми. Сенс дії фармакологічних препаратів - тимчасове пригнічення роботи яєчників.
Якщо вузол маленький, в операції немає необхідності. Однак важливо спостерігати за динамікою його росту.
Показаннями до хірургічного втручання є: порушення в роботі сусідніх органів, великі розміри пухлини (більше 6 см.), швидке зростання, невиношування вагітності. У МЦ «Благодар» використовуються органозберігаючі методики, і завдання наших хірургів - зберегти дітородну функцію жінки. Нашим пацієнткам доступні як лапароскопічні, так і лапаротомічні втручання.