Зовнішній геморой: що це таке?

Зовнішній геморой -  це «подушки» губчастої судинної тканини, що складаються з капілярів, артерій і вен. Коли ці структури набрякають, болючі або кровоточать, це вказує на початок геморою.
З анатомічної точки зору зовнішні гемороїдальні вузли розташовані по краях анального отвору. Вище знаходяться внутрішні гемороїдальні вузли. Саме різниця у слизовій оболонці визначає різну больову чутливість при двох типах геморою.
Які причини зовнішнього геморою? Геморой є багатофакторним захворюванням, тому викликається поєднанням кількох сприятливих причин, таких як: незбалансована дієта з низьким вмістом клітковини та низьким споживанням води. За таких умов кишківник не може функціонувати належним чином. Це призводить до змін у кишечнику (запор/діарея), які подразнюють гемороїдальні сплетення.
Великі зусилля під час дефекації та тривале сидіння в туалеті сприяють подразненню зовнішніх гемороїдальних вузлів. Від зовнішнього геморою можуть страждати жінки під час вагітності або відразу після пологів. Це відбувається як через підвищення тазового тиску, так і через гормональні зміни.
Іншими факторами, що сприяють розвитку зовнішнього геморою, є: збереження вертикального положення протягом тривалого часу; звичка довго сидіти у туалеті, наприклад, читати там; занадто поспішна дефекація або відкладена з різних причин; сімейна схильність до крихкості судин та схильність до варикозного розширення вен.
Які ознаки зовнішнього геморою? Зовнішні гемороїдальні вузли опухають біля краю заднього проходу та їх часто видно неозброєним оком, вони відчутні на дотик у вигляді «кульки» набряклої консистенції. При будь-якій напрузі їхня присутність супроводжується пекучим болем і відчуттям стороннього тіла на рівні анального отвору.
На пізніших стадіях зовнішній геморой може призвести до підтікання слизу, пов'язаного з подразненням; стимуляції повторних випорожнень. Згодом «подушечки» геморою можуть виступати за межі заднього проходу, доки не випадуть назовні з анального сфінктера, викликаючи сильний фізичний дискомфорт.
Які можливі ускладнення? Випадання зовнішніх гемороїдальних вузлів за межі анального сфінктера може спричинити постійну та відносно сильну кровотечу. Ще одним ускладненням є странгуляція зовнішніх гемороїдальних вузлів через скорочення анального сфінктера. Зовнішній геморой також може ускладнитися утворенням анальних або періанальних абсцесів (навколо заднього проходу) та нетриманням калу.
Як допомогти? Частота симптомів є важливим фактором, який слід враховувати під час планування найбільш відповідної терапевтичної стратегії. У деяких випадках легкий зовнішній геморой проходить швидко і спонтанно, не вимагаючи спеціального медичного втручання. Зазвичай пік набряку та болю виникає через 48 годин після появи симптомів та проходить протягом 4 днів. При цьому корисно робити локальне промивання теплою водою або використовувати препарати місцевої дії для полегшення дискомфорту: кортисоніки, флебопротектори, анестетики місцевого застосування.
Коли потрібна операція? Коли періоди доброго самопочуття стають дедалі рідшими, незважаючи на всі гігієнічні заходи, коригування дієти та фармакологічні засоби,  то необхідно розглянути можливість хірургічного втручання. Традиційний метод полягає у видаленні гемороїдальних вузлів, що вийшли назовні. Метод Лонго включає в себе переміщення гемороїдальних вузлів, що випали у вихідне положення без їх видалення. Це дозволяє суттєво обмежити післяопераційний біль та прискорити відновлення після операції. Ту ж мету переслідує і метод дестерилізації. У будь-якому випадку вибір найбільш відповідного лікування робить хірург залежно від особливостей перебігу хвороби.