Уреаплазма: риски для фертильности и беременности

Уреаплазма належить до класу бактерій, відомих як мікоплазми — це найменші з відомих організмів свого роду. В уреаплазми відсутня клітинна стінка, що робить її унікальною серед бактерій. Існує два види уреаплазми: Ureaplasma urealyticum та Ureaplasma parvum. Насправді більшість людей інфіковані уреаплазмою, але не підозрюють про це, оскільки, перебуваючи в гармонії з іншими бактеріями в організмі, вона не викликає жодних симптомів. У деяких випадках уреаплазма пов’язана із захворюваннями, що вражають жіночу та чоловічу репродуктивну систему. Вона також може бути небезпечною під час вагітності та заражати новонароджених.
Як передається уреаплазма?
Інфекція уреаплазми передається статевим шляхом, а також вертикально — від матері до плоду під час вагітності або пологів. Вона дуже поширена серед сексуально активних жінок (80%), але, згідно з науковими дослідженнями, нею можуть бути інфіковані й пацієнти, які ніколи не мали статевих контактів (40%).
Ureaplasma urealyticum частіше передається статевим шляхом і викликає симптоми, тоді як Ureaplasma parvum поводиться як коменсальна бактерія, тобто не спричиняє дискомфорту або захворювання.
Які ознаки інфекції?
Як уже зазначалося, уреаплазма не викликає симптомів, якщо мирно співіснує з іншими бактеріями. Здорова імунна система може контролювати її розмноження, запобігаючи розвитку інфекції. Однак популяція уреаплазми швидко зростає при зниженні імунітету.
Бактерія може впливати на кількість сперматозоїдів і їхню рухливість у чоловіків. Уреаплазма часто стає причиною уретриту та бактеріального вагінозу. Уретрит — це запалення каналу, через який сеча виходить із сечового міхура, що викликає біль або печіння під час сечовипускання, свербіж навколо уретри та незвичні або неприємно пахнучі виділення. Бактеріальний вагіноз — це інфекція піхви, яка проявляється неприємним запахом або незвичними виділеннями, свербежем у піхві та навколо неї, печінням під час сечовипускання, болем у ділянці таза або живота.
Уреаплазма у вагітних і новонароджених
Передача уреаплазми від матері до плоду під час вагітності може призвести до:
• викидня;
• передчасного розриву плодових оболонок;
• передчасних пологів;
• мертвонародження.
Недоношені діти більш сприйнятливі до уреаплазмової інфекції, особливо якщо їхня вага при народженні менше 1 кг. Зокрема, у них можуть розвиватися: пневмонія, менінгіт і ураження головного мозку, пошкодження легень та проблеми з диханням.
Як лікувати?
Інфекції сечостатевої системи можна лікувати азитроміцином, доксицикліном або фторхінолонами. У будь-якому випадку лікар Репродуктивного центру «Благодар» оцінить ваш конкретний випадок і призначить найдоцільнішу терапію. Під час лікування антибіотиками до повного одужання слід утримуватися від статевих контактів, а також призначити терапію партнеру — незалежно від наявності специфічних симптомів.
Якщо інфекцію не лікувати належним чином, вона може негативно вплинути на фертильність. У пацієнтів зі зниженим імунітетом уреаплазмова інфекція може поширюватися на нирки та кістки.
Як запобігти зараженню уреаплазмою?
Рекомендації для профілактики уреаплазмової інфекції: дотримання інтимної гігієни; уникання носіння синтетичної білизни та обтислих штанів; уникання використання ароматизованих засобів для інтимної гігієни; використання чистих секс-іграшок. Також важливо уникати незахищених статевих контактів, особливо якщо один із партнерів проходив лікування від уреаплазми менше ніж 7 днів тому. Не менш важливо своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи та регулярно проходити профілактичні огляди.