Чоловічий гіпогонадизм

Говорячи про чоловіче безпліддя, не можна не згадати про одну з досить поширених його причин - чоловічий гіпогонадизм. Гіпогонадизм- це медичний термін, який вказує на більш-менш виражене зниження функціональності гонад - репродуктивних органів, відповідальних за виробництво статевих клітин. (У чоловіків - це яєчка, у жінок - яєчники.) Даний стан призводить до зменшення секреції статевих гормонів, необхідних для повноцінного розвитку вторинних статевих ознак і контролю роботи репродуктивної системи.

Типи чоловічого гіпогонадизму

Експерти виділяють два типи чоловічого гіпогонадизму - первинний і вторинний. Гіпогонадизм визначається як первинний, коли він виникає через проблеми яєчок. Вторинний гіпогонадизм є результатом патологій гіпоталамусу або гіпофізу.

Причини

Серед можливих причин первинного чоловічого гіпогонадизму слід назвати: синдром Кляйнфельтера, крипторхізм, орхіт, паротит, травми яєчок, променеву терапію і хіміотерапію.

Причини вторинного гіпогонадизму включають: захворювання гіпофізу, саркоїдоз, туберкульоз, СНІД, тривале застосування опіоїдних препаратів (кодеїн, морфін, метадон, фентаніл), ожиріння, гемохроматоз, пухлини головного мозку і травми голови.

Симптоми

Ознаки чоловічого гіпогонадизму численні і варіюють в залежності від віку пацієнта. Під час ембріонального розвитку симптоматична картина, наприклад, залежить від того, наскільки серйозним є для організму дефіцит тестостерону (наявність при народженні недорозвинених чоловічих статевих органів).

У період статевого дозрівання чоловічий гіпогонадизм відповідає за зниження м'язової маси, високий тембр голосу, відсутність волосся на тілі, недорозвинені пеніс і яєчка, надмірний ріст рук і ніг у порівнянні з тулубом, гінекомастію.У зрілому віці гіпогонадизм стає причиною еректильної дисфункції, безпліддя і остеопорозу.

Діагностика

Для правильної діагностики чоловічого гіпогонадизму основне значення має фізичне обстеження, аналізи крові, атакож комп'ютерна томографія і ядерний магнітний резонанс.

Лабораторні аналізи крові на гормони включають в себе вимір рівнів фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ) і тестостерону.

Терапія

Методи лікування чоловічого гіпогонадизму залежать від типу захворювання.У разі первинного гіпогонадизму основне значення має планування адекватної замісної терапії тестостероном.Суть її полягає в екзогенному введенні основного чоловічого статевого гормону.Тестостерон може надходити в організм пацієнта через пластир, гель, за допомогою ін'єкцій або таблеток.Але слід мати на увазі, що тривалазамісна терапія тестостероном значно збільшує ризик серцево-судинних захворювань.

При вторинному чоловічому гіпогонадизмі є сенс у введенні гіпоталамічного гормону, стимулюючого секрецію гіпофізом ФСГ і ЛГ.Особливо така терапія корисна для пацієнтів препубертатного віку для стимуляції статевого дозрівання.

Якщо причиною вторинного чоловічого гіпогонадизму є пухлина гіпоталамуса або гіпофіза,толікування полягає в хірургічному видаленні новоутворення, променевій терапії і / або хіміотерапії.

Прогноз

Гіпогонадизм - це в основному хронічне захворювання, що вимагає постійного лікування. У разі появи будь-якого симптому, пов'язаного з описаної проблемою, чоловік може звернутися до фахівців Репродуктивного центру «Благодар»для обстеження і призначення відповідної терапевтичної стратегії.

Рання діагностика розладу має позитивний прогноз, особливо, якщо це стосується вторинного гіпогонадизму-у більшості пацієнтів фертильність на тлі проведеної терапії гонадотропінами відновлюється.