Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ): топ-5 звичок, що підвищують ризики

Інфекції сечовивідних шляхів, або ІСШ, — дуже поширені захворювання, особливо серед жінок. Ці інфекції, переважно бактеріального походження, вражають різні частини сечовивідних шляхів, такі як уретра, сечовий міхур, а іноді й нирки.
Які фактори ризику ІСШ? Існує безліч факторів ризику та причин, що лежать в основі виникнення ІСШ. Однак вирішальну роль відіграють певні повсякденні дії, які свідомо чи несвідомо сприяють появі та розмноженню бактерій. Несвідомо деякі невеликі повсякденні дії або недогляди можуть порушити баланс сечовивідних шляхів, сприяючи розмноженню патогенних мікроорганізмів. Розглянемо топ-5 найпоширеніших із них.
Звичка №1: недостатнє споживання води
Нестача рідини — один із головних чинників рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів. За недостатнього споживання води сеча стає більш концентрованою і довше затримується в сечовому міхурі, створюючи ідеальне середовище для бактерій. Випивайте не менше 1,5–2 літрів води на день, розподіляючи споживання протягом дня, навіть якщо ви не відчуваєте особливої спраги. Кількість випитої води слід коригувати відповідно до ваших потреб і збільшувати, якщо ви відчуваєте підвищену втрату рідини, наприклад, під час потовиділення.
Звичка №2: відкладання походу до туалету
Рідке сечовипускання перешкоджає ефективному очищенню сечовивідних шляхів, а pH сечі стає кислим, стимулюючи ріст бактерій. Відкладання походу до туалету — на перший погляд нешкідлива поведінка, але вона збільшує тиск на сечовий міхур. Затримка сечі та бактеріальних залишків підвищує ризик розвитку циститу або, у більш тяжких випадках, інфекцій нирок. Завжди прислухайтеся до свого організму та повністю спорожняйте сечовий міхур, особливо після статевого акту.
Звичка №3: недостатня або агресивна інтимна гігієна
Ризик інфекції зростає як при недостатньому догляді, так і при надмірному очищенні або використанні невідповідних засобів, що руйнують захисну мікрофлору. Поширеними помилками є використання ароматизованого мила, надто часте миття, а також нехтування гігієною до і після статевого акту. Обирайте м’які мийні засоби без ароматизаторів із pH від 4,5 до 5,5.
Звичка №4: носіння синтетичної білизни та тісного одягу
Облягаючий одяг і нижня білизна із синтетичних тканин затримують тепло та вологу в ділянці вульви та промежини. Це створює постійний вологий стан, шкіра не може «дихати», подразнюється, і полегшується проникнення та розмноження патогенів. Обирайте нижню білизну зі 100% бавовни та уникайте надто тісних штанів, особливо влітку або під час тренувань.
Звичка №5: неправильне витирання після відвідування туалету
Часто недооцінена, але надзвичайно важлива щоденна процедура. У жінок витирання ззаду наперед збільшує ризик перенесення кишкових бактерій з ануса до уретри. Найбільша небезпека — це пряме забруднення уретри фекаліями та подальше потрапляння бактерій до сечового міхура. Завжди витирайтеся спереду назад як після сечовипускання, так і після дефекації.
Як розпізнати інфекцію сечовивідних шляхів?
Інфекції сечовивідних шляхів можуть виникати раптово або розвиватися поступово. Своєчасне розпізнавання ранніх ознак має вирішальне значення для лікування до того, як інфекція ускладниться. Найпоширеніші симптоми, пов’язані з ІСШ, включають: печіння або біль під час сечовипускання; часте та невідкладне сечовипускання; каламутну сечу або сечу з неприємним запахом; відчуття тяжкості або болю внизу живота; кров у сечі. У дітей, літніх людей або осіб з ослабленим імунітетом типові симптоми можуть проявлятися менш чітко, наприклад, втомою або незрозумілою лихоманкою.
Щоб точно діагностувати цистит, уретрит або безсимптомну бактеріурію, знадобиться не лише огляд, а й комплекс аналізів. Довірити підбір терапії краще досвідченому урологу Центру репродукції «Благодар» — це заощадить вам нерви, час і збереже здоров’я нирок. Після консультації з лікарем розгляньте можливість прийому добавок, таких як журавлина, D-маноза або молочнокислі бактерії.