Низький оваріальний резерв: чи можна завагітніти?

Оваріальний резерв показує здатність яєчників виробляти зрілі, здорові яйцеклітини, які вивільняються під час кожного менструального циклу. Слід знати, що жінки народжуються з уже визначеною кількістю яйцеклітин, яка з часом зменшується, і нові статеві клітини не утворюються, (на відміну від сперматозоїдів у чоловіків).
Низький оваріальний резерв — це стан, який свідчить про зменшення кількості яйцеклітин у яєчниках, що, безумовно, негативно впливає на репродуктивний потенціал жінки. Так, він означає певні труднощі із зачаттям, але не свідчить безпосередньо про безпліддя. Зазвичай починаючи з 31 року оваріальний резерв починає знижуватися швидше, а разом із ним і фертильність, із подальшим прискоренням після 35–40 років. Крім того, зі збільшенням хронологічного віку якість яйцеклітин також погіршується.
Низький оваріальний резерв: як його діагностують?
Існує кілька діагностичних тестів, призначених для виявлення низького оваріального резерву, і вони часто використовуються в комбінації. Серед аналізів крові вирішальне значення має визначення рівня антимюлерового гормону (АМГ) та фолікулостимулювального гормону (ФСГ).
Якщо рівень АМГ низький, то й оваріальний резерв знижений, оскільки цей показник відображає кількість фолікулів, що залишилися та виробляють гормон. Високі рівні ФСГ, виміряні на початку менструального циклу, можуть свідчити про проблему, адже сигналізують про те, що організм змушений виробляти дедалі більше ФСГ для стимуляції фолікулів.
Ультразвукове дослідження необхідне для підрахунку так званих антральних фолікулів — невеликих мішечків у яєчниках, що містять незрілі яйцеклітини. Варто зазначити, що всі ці тести оцінюють кількість яйцеклітин, тоді як їхня якість переважно пов’язана з віком. Існують й інші потенційні причини низького оваріального резерву, такі як генетичні фактори; перенесені раніше операції, які могли пошкодити яєчники; медикаментозне лікування, зокрема хіміотерапія або променева терапія; а також такі захворювання, як ендометріоз чи інфекції органів малого тазу.
Чи є шанс на материнство?
Зачаття природним шляхом навіть при низькому оваріальному резерві можливе, хоча й пов’язане з певними труднощами. Непоодинокими є випадки, коли жінки старші 40 років пов’язували відсутність менструації з настанням менопаузи, а згодом отримували позитивний тест на вагітність. Зрештою, для зачаття достатньо лише однієї яйцеклітини.
У жінок молодших за 35 років із низьким оваріальним резервом, але за наявності регулярної овуляції, шанси на зачаття майже такі самі, як і в жінок із нормальним резервом. Це пояснюється тим, що в цьому віці єдина яйцеклітина, яка вивільняється під час овуляції, має хорошу якість. З віком ця якість погіршується, як і кількість гамет, тому завагітніти стає дедалі складніше. У таких випадках доцільно звернутися до Центру репродукції «Благодар», щоб отримати кваліфіковані рекомендації щодо подальших дій для досягнення вагітності природним шляхом або за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.
Низький оваріальний резерв і допоміжні репродуктивні технології
Допоміжні репродуктивні технології — реальний вихід для жінок, які прагнуть завагітніти, але зустрічаються з труднощами через низький оваріальний резерв. Як правило, найкращим варіантом є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Ця процедура передбачає стимуляцію яєчників для отримання кількох зрілих яйцеклітин, які потім запліднюються в лабораторії. Після цього отримані ембріони переносять до матки.
Як другий варіант, у разі повторних невдач або проблем із чоловічими гаметами, може бути використана інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІКСІ).
Ефективність внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ) значно нижча, ніж у вищезазначених процедур, проте вона також може бути одним із варіантів. Усе залежить від конкретної ситуації та оцінки спеціаліста. У крайньому разі може бути використана донорська яйцеклітина.