Самовільний аборт: загроза на ранньому терміні вагітності

Викидень трапляється набагато частіше, ніж ми припускаємо. Зазвичай він відбувається в перші тижні вагітності, іноді навіть до того, як аптечний тест показав дві смужки. Це завжди емоційно складний досвід, у жінки виникають сумніви у здатності виносити дитину, страхи та почуття провини. Розуміння причин самовільного аборту важливе не лише для того, щоб пережити те, що сталося, а й для того, щоб дивитися в майбутнє з усвідомленістю та оптимізмом.
Викидень: що означає цей термін?
Викидень — це природне переривання вагітності до 20–22 тижня гестації, однак більшість випадків трапляється у першому триместрі. У деяких випадках самовільний аборт проявляється кровотечею та болем у животі, і якщо це відбувається на початку вагітності, жінка може сплутати ці симптоми з ознаками, типовими для менструального циклу. В інших випадках він виявляється під час першого планового ультразвукового дослідження. Слід підкреслити, що найчастіше викидень є фізіологічною подією, зумовленою біологічними змінами, які перешкоджають нормальному розвитку ембріона.
Повторні викидні: чому це відбувається?
Важливо розрізняти епізодичний викидень, який стався лише один раз, і повторні викидні, коли це трапляється після двох або більше послідовних вагітностей. Це розмежування важливе для визначення діагностичного та терапевтичного підходу. В обох випадках мають місце генетичні аномалії, які становлять більшість причин викиднів.
Ембріональні хромосомні аномалії є причиною 50–70% ранніх викиднів. Найчастіше це аномалії ембріона, які виникають під час запліднення або в процесі перших поділів клітин. Найпоширенішими є: анеуплоїдія, моносомія та поліплоїдія.
Анеуплоїдія — це аномальна кількість хромосом. Наприклад, трисомія 16 (додаткова хромосома), несумісна з життям. Моносомія — це відсутність однієї хромосоми, наприклад моносомія X. Поліплоїдія — стан, за якого ембріон має цілий додатковий набір хромосом. Ці аномалії перешкоджають правильному розвитку ембріона. Викидень у таких випадках є природним механізмом біологічного відбору.
Аномалії хромосом і генетичні мутації у батьків: ризик викидня?
У разі рецидивних викиднів зростає ймовірність того, що один із партнерів має збалансовану хромосомну транслокацію або інші структурні аномалії. Це означає, що батько або мати є здоровими та фертильними, але можуть продукувати гамети з аномаліями, які призводять до появи ембріонів зі зміненою хромосомною конфігурацією. Це відносно поширені стани, які залишаються непоміченими до спроби завагітніти. Тому каріотипічний аналіз партнерів є ключовим етапом в оцінці рецидивних викиднів.
Окрім хромосомних аномалій, існують специфічні генетичні мутації, які можуть підвищити ризик викидня. Деякі з них стосуються генів, що беруть участь у згортанні крові, інші впливають на процеси, необхідні для ембріонального розвитку або імплантації. У таких випадках втрата вагітності може статися пізніше, не обов’язково в перші тижні.
Викидень: що робити далі?
У разі одноразового викидня зазвичай нічого робити не потрібно. Варто лише трохи зачекати й спробувати знову. Інакша ситуація, якщо викидень повторюється. У такому випадку доцільно звернутися до Центру репродукції «Благодар» для діагностики та можливого лікування. Точну причину аборту можна встановити за допомогою таких досліджень: генетичний аналіз абортованого матеріалу (за можливості), каріотипування обох партнерів, гормональне обстеження, УЗД, гістероскопія, дослідження фертильності пари.
Цей базовий діагностичний процес дозволить визначити провідний фактор і уникнути непотрібного або неефективного лікування. Терапія залежатиме від виявленої генетичної причини. У випадках хромосомних аномалій у батьків оптимальне рішення можуть запропонувати допоміжні репродуктивні технології.